сходити по щось

1) ( вниз) to go down, to descend, to come ( to get) down; ( з трамваю) to alight, to go off

2) ( підніматися) to mount, to go up; ( на гору) to ascend, to climb

3) ( про небесні світила) to rise

4) (про фарбу, шкіру) to come off; ( про сніг) to vanish, to melt

5) ( про рослини) to sprout, to spring, to germinate, to braird

6) перен., (закінчитися благополучно, безкарно) to turn out well

7)

1. n

1) приплід, потомство (у тварин)

2) розм. заробіток, получка

3) прибуток

2. v (past і p.p. got; заст., амер. p.p. gotten)

1) діставати, одержувати, здобувати; видобувати

2) заробляти; одержувати

3) домагатися, добиватися

4) купити, придбати

5) спіймати; схопити

6) зрозуміти, збагнути; усвідомити

7) помічати, спостерігати

8) доводити до свідомості

9) спантеличувати, ставити в тупик

10) попасти, потрапити

11) діставатися, добиратися; досягати

12) заразитися, схопити (грип тощо)

13) зазнавати (покарання), діставати (по заслугах)

14) обчислювати; визначати (суму); знаходити (відповідь)

15) зв'язуватися, установлювати контакт (зв'язок)

16) вивчати (вірш тощо)

17) з'їдати (сніданок тощо)

18) народжувати (про тварин)

19) ставати, робитися

20) мати, володіти

21) бути змушеним, мусити

22) починати (з inf або gerund)

1) посилено вивчати (щось)

* * *

1) приплід, потомство ( у тварин)

2) дiaл. заробіток; прибуток

1) діставати; добувати, здобувати; діставати е приносити; домагатися, одержувати, отримувати; заробляти, одержувати; одержувати, отримувати (листа, звістку); купувати, придбати

2) піймати, схопити; помститися, відплатити; захоплювати, хвилювати; дратувати

3) розуміти, осягати; уловлювати, помічати, спостерігати

4) доводити до усвідомлення; проймати, пробирати

5) спантеличити, загнати в глухий кут

6) попасти, потрапити

1) заразити; підхопити (нежить, грип)

2) створюватися ( про враження)

3) отримувати ( по заслузі); підлягати ( покаранню)

4) обчислювати; отримувати ( в результаті розрахунку); встановлювати ( суму); знаходити ( відповідь)

5) зв'язуватися, встановлювати контакт, зв'язок (по радіо, телефону; тж. get through, get to); піймати ( по радіо)

6) вивчати (роль, вірш)

7) готувати ( їжу)

8) з'їдати (сніданок, обід)

9) тільки в теп. ч. бути ( в наявності), зустрічатися

10) народити ( про тварин)

1) to get to a place потрапляти, прибувати куди-небудь; добиратися до якого-небудь місця; досягати якого-небудь пункту

2) to get smb; smth to a place проводжати куди-небудь; доставляти куди-небудь; перевозити, переносити кого-небудь, що-небудь куди-небудь

3) to get into a place входити куди-небудь; влазити куди-небудь; попадати, потрапляти, проникати куди-небудь; to get out of a place виходити звідки-небудь; вилазити, вибиратися звідки-небудь; to get out of a state, a condition вийти з якого-небудь стану, положення; уникнути чого-небудь

4) to get smb; smth into a place вводити кого-небудь куди-небудь; проводити кого-небудь куди-небудь; протаскувати, протягувати що-небудь куди-небудь; вводити, вкладати, всовувати, вставляти, втискувати, затягувати що-небудь куди-небудь; to get smb; smth out of place виводити кого-небудь звідки-небудь; виймати, діставати що-небудь з чого-небудь

5) to get smth out of / from / smb вивідувати, випитувати, вивуджувати що-небудь у кого-небудь

6) to get out of smth /doing smth / позбуватися чого-небудь /якої-небудь справи/; уникати чого-небудь, ухилятися від чого-небудь

7) to get to do / doing / smth починати робити що-небудь

8) to get smb to do smth змушувати, переконувати, умовляти кого-небудь робити що-небудь; to get smth to do [doing]smth

9) to get smth done зробити що-небудь (про дію, яка чиниться ким-небудь за бажанням або вказівкою мовця)

10) to get into smth (серйозно) вивчати ( що-небудь); опанувати ( чим-небудь); звикнути ( до чого-небудь), навчитися ( чому-небудь)

11) to get into a state, a condition потрапляти в яке-л становище, положення

12) to get smth; smb into a state приводити що-небудь, кого-небудь у який-небудь стан

13) to get into clothes, etc. надягати, взувати що-небудь

14) to get over smth переходити, перелазити через що-небудь; переправлятися через що-небудь; перебороти, подолати (труднощі, перешкоди); поправитися, одужати; отямитися, оговтатися; переносити; звикатися з думкою; покрити, пройти ( відстань)

15) to get over smb = to get round smb; забути кого-небудь, перестати страждати за ким-небудь

16) to get across smth = to get over smth

17) to get through smth проходити; пробиратися через, крізь що-небудь; скінчити, закінчити; виживати, витримувати

18) to get at smb добиратися до кого-небудь; нападати на кого-небудь, добиратися до кого-небудь; підкупити кого-небудь

19) to get at smth добиратися до чого-небудь; осягнути, зрозуміти що-небудь; з'ясувати що-небудь; дати зрозуміти; братися за що-небудь; приступати до чого-небудь, розпочинати що-небудь

20) to get to smb зв'язатися з ким-небудь

21) to have got мати

22) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку ставати

23) у поєднанні з подальшим іменником виражає дію, яка відповідає значенню іменника

24)

n (pl goes) розм.

1) ходьба, рух, хід

2) обставина; становище; справа

3) спроба, намагання

4) ковток; порція (їжі)

5) угода, домовленість

6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення

7) розм. успіх; удача; успішний захід

8) хода

9) кидок (у спорті)

v (past went; p.p. gone)

1) іти, ходити

2) прямувати; їхати, їздити

3) подорожувати, пересуватися; рухатися

4) ходити, курсувати

5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

6) працювати, діяти, функціонувати

7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)

8) доходити; дотягуватися; сягати

9) пролітати, швидко плинути (про час)

10) зникати; пропадати

11) поширюватися, передаватися

12) вступити в організацію, стати членом товариства

13) бути в обігу

14) брати на себе; зважуватися (на щось)

15) розвалитися, зламатися, розколотися

16) зазнати краху, збанкрутувати

17) бути розташованим

18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)

19) дорівнювати

20) звертатися; вдаватися по допомогу

21) гласити, говоритися

22) дзвонити, бити (про годинник тощо)

23) умирати, гинути

24) пройти, бути прийнятим (визнаним)

25) продаватися (про ціну)

26) брати участь (на паях); ризикувати

27) зберігатися (про їжу)

28) підходити, личити (про одяг)

29) займатися чимсь

30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

* * *

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1. n

1) ходьба

2) прогулянка пішки

3) крок

4) хода

5) місце для прогулянок

6) стежка, доріжка, алея

7) тротуар

8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо)

9) обхід дільниці (листоношею)

10) об'їзд (лісника); звичайний маршрут

11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія

12) плантація (дерев)

13) міжряддя

14) процесія

15) заст., рел. поведінка; життєві правила; моральні підвалини

16) парк; громадський сад

17) спорт. спортивна ходьба

2. v

1) ходити; іти (пішки)

2) гуляти, прогулюватися; походжати

3) іти (їхати) кроком; пускати кроком (коня)

4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось)

5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки

6) доходитися

7) робити обхід, обходити (дільницю тощо); ходити дозором

8) патрулювати вулиці

9) блукати

10) з'являтися (про привид)

11) розм. змагатися в ходьбі

12) марширувати; проходити урочистим маршем

13) військ. здійснювати марш пішки

14) розм. піти не з власної волі; умирати; зникати

15) поет. поводитися, жити

16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки

17) театр. бути статистом, виконувати роль без слів

18) мор. ходити по шпилю

19) валяти (вовну)

20) декатирувати (тканину)

* * *

1) ходьба

2) прогулянка пішки

3) крок

4) хода

5) місце, стежка, маршрут для прогулянок; стежка, стежина; ( мощен доріжка)

6) звичайний маршрут обходу ділянки (рознощиком, листоношею); об'їзд ( лісник)

7) життєвий шлях; сфера діяльності; суспільне положення; заняття, професія (walk of life, редк. walk in life)

8) випас, вигін, для овець

9) вест. -інд. плантація ( дерев); міжряддя

10) = ropewalk

11) дiaл. процесія

12) поведінка; життєві правила; ( етичні) засади

13) низький, сповільнений темп ( виробництв)

14) вихід космонавта у відкритий космос

15) повільне оьертання космічного корабля або штучного супутника навколо небесного тіла

16) спорт, спортивна ходьба

17) вiйcьк. рух пішим порядком

18) фiз. блукання

1) ходити, йти пішки

2) йти або їхати кроком

3) виводити на прогулянку, водити гуляти, прогулювати ( когось), to walk a baby підтримувати дитину, що робить перші кроки; супроводжувати на прогулянці; проводжати пішки; довести до чогось ходьбою; виводити ( коня після швидкої їзди); проминати; пересувати, вести щось, йдучи пішки

4) робити обхід, обходити (межу, залізничні колії), to walk the round(s) обходити свою ділянку ( про обхідник); ходити дозором ( про вартового)

5) бродити ( про лунатик)

6) з'являтися, бродити ( про привид)

7) змагатися в ходьбі

8) cл. йти не по добрій волі; вмирати; вiйcьк. зникати

9) марширувати; йти процесією; унів. проходити урочистим маршем; вiйcьк. здійснювати піший марш

10) пoeт. поводитися, жити; жити чесно; бібл. поводитися благочинно

11) театр, бути статистом, виконувати роль без слів

12) мop. виходжувати (якірний ланцюг, трос); ходити на шпилі

13) поволі обертатися по орбіті навколо небесного тіла ( про космічний корабель або штучний супутник)

14) ( into) накинутися на когось; люто критикувати або дорікати комусь; жадібно накидатися на їжу; швидко витратити щось; легко отримати певну роботу; необережно натрапити на щось

1) валяти ( шерсть)

2) декатирувати ( тканину)

и всходить взойти

1) на что (вверх) - сходити (зіходити), зіхожати, сов. зійти, (о многих - посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль - вступити на корабель;

2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло - сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);

3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит - дим хвилює;

4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати, сов. зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];

5) (о тесте) сходити (зіходити), сов. зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].

* * *

1) (подниматься вверх; возноситься) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися

2) ( о светилах) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися

3) ( к чему - иметь своим началом) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); ( происходить) похо́дити (від чо́го)

1. adj pred.

1) засвічений

2) освітлений

3) у вогні

4) сяючий

2. v

1) сходити, виходити (з автобуса тощо — out of, from)

2) спускатися, сідати (про птахів тощо — on, upon)

3) ав. приземлятися, робити посадку, сідати

4) зупинятися (в готелі тощо)

5) випадково знайти, наштовхнутися (на щось — upon)

* * *

1) запалений; палаючий, охоплений вогнем

2) світний, сяючий

1) сходити, виходити (з поїзда, автобуса); спішуватися

2) (on) опускатися, сідати, спускатися ( на що-небудь)

3) приземлятися, сідати; здійснювати посадку; висаджувати, виходити

4) зупинитися ( у готелі)

5) (on, upon) випадково виявити ( що-небудь); натрапити ( на що-небудь)

1. n

1) світло; освітлення

2) освітленість; видимість

3) (the light) денне світло; день, денний час

4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощо

5) військ. прожектор

6) pl світлофор

7) pl театр. рампа, вогні рампи

8) полум'я; іскра

9) pl дані; нові відомості, інформація

10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання

11) знаменитість, світило; світоч

12) pl (розумові) здібності, можливості

13) просвіт; вікно; шибка

14) поет. зір

15) pl розм. очі, баньки

2. adj

1) світлий

2) світлого кольору; блідий

3) освітлювальний

4) легкий, нетяжкий

5) граціозний, витончений, легкий

6) розрахований на невелике навантаження

7) полегшеного типу, полегшений

8) неповновагий, неправильної ваги

9) несильний, м'який, ніжний, легкий

10) неміцний (про напій)

11) легкий (про їжу)

12) пухкий, розпушений, нещільний

13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)

14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотний

15) неважкий, необтяжливий

16) несуворий, легкий

17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений

18) веселий, безтурботний

19) чуткий, сторожкий (про сон)

20) фон. ненаголошений (про звук, склад)

21) слабкий (про наголос)

3. adv

легко

4. v (past і p.p. lit, lighted)

1) освітлювати (ся) (часто light up)

2) запалюватися (часто light up); загоратися

3) засвічувати

4) світити, присвітити (комусь)

5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)

6) опускатися, сідати; падати (on, upon)

7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)

8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)

* * *

1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)

2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи

3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)

4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність

5) аспект; сприйняття

6) знаменитість, світило; світоч

7) pl переконання, погляди; рівень

8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)

9) пoeт. зір; pl очі

1) світлий

2) світлий, світлого кольору; блідий ( про колір); з молоком або вершками ( про каву)

3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубий

1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)

2) світити, посвітити ( кому-небудь)

3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)

1) легкий, неважкий

2) неповновагий, неправильної ваги

3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний

4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустий

5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)

6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)

7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний

8) легкий, чуткий ( про сон)

9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)

1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)

2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)

3) ( into) нападати, накидатися

1) невелика височина, пагорб; узвишшя; узгір'я

2) висота, ступінь узвозу

3) підвищення; збільшення

4) розм. прибавка (до платні)

5) просування (на службі); поліпшення (становища)

6) схід (сонця, місяця)

7) вихід на поверхню; клювання (про рибу)

8) виникнення, початок, походження

9) верхів'я (ріки)

10) воскресіння з мертвих; повернення до життя

11) висота (східця)

12) гірн. вихід на поверхню

13) тех. стріла (арки)

14) тех. провисання (дроту)

v (past rose; p.p. risen)

1) сходити

2) вставати, підводитися, ставати (на ноги)

3) вставати (після сну)

4) воскресати (з мертвих)

5) здійматися; підніматися

6) підноситися, підвищуватися

7) підходити (про тісто)

8) зростати; збільшуватися; посилюватися

9) бути вищим (від чогось); височіти

10) виходити на поверхню

11) просуватися угору, набирати ваги (впливу)

12) бути спроможним досягти (чогось)

13) повставати

14) виникати, з'являтися

15) брати початок, починатися; походити; \6) припиняти працю, закриватися (про з Узд тощо)

17) поет. народжуватися

18) розм. виховувати, вирощувати

* * *

1) невелика височина, пагорб; підйом ( місцевості); висота, ступінь підйому

2) підвищення, збільшення (тиску, цін); прибавка ( до платні)

3) просування; збільшення авторитету, ваги ( у суспільстві); покращення ( положення)

4) схід (сонця, місяця)

5) вихід ( риби) на поверхню; клювання

6) виникнення, початок; походження

7) початок, витік, верхів'я ріки

8) воскресіння з мертвих, повернення до життя

9) підйом сходинки

10) мop. прибування припливу

11) гeoл. підйом ( пласта); гipн. підняттєва виробка

12) гeoл. вихід на поверхню

13) тex. стріла ( арки); прогин ( провода)

14) лic. збіг ( деревини)

15) негативна реакція (особл. на піддражнювання)

1) сходити (про сонце, місяць)

2) вставати ( на ноги); підніматися; вставати ( після сну); парл. вставати з місця (про оратора, що просить слова); взяти слово ( to rise to speak)

3) воскресати, оживати; відроджуватися; peл. воскресати з мертвих

4) підніматися (нaпp., про літак, коня); підвищуватися ( про місцевість); підходити, підніматися ( про тісто)

5) зростати, збільшуватися, підсилюватися

6) підніматися; бути вище ( чого-небудь)

7) підніматися ( на поверхню)

8) просуватися вгору ( у суспільстві); набувати ваги, впливу

9) бути в змозі впоратися ( з чим-небудь)

10) повставати

11) брати початок, починатися, походити; виникати, з'являтися

12) припиняти роботу, закриватися (про сесію парламенту, про з'їзд, конференцію)

13) приманити

14) пoeт. виникати, народжуватися, зароджуватися

15) ростити, вирощувати, виховувати

16) реагувати (на зауваження, обстановку); піддаватися ( на провокацію)

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

1. n

цвіль, пліснява (на сирі)

2. adj

1) прісний; плоский, банальний; буденний

2) блідий, тьмяний, похмурий

3. v

1) в'янути, марніти

2) вигоряти, вицвітати; линяти; блякнути

3) знебарвлювати (щось)

4) зливатися (про відтінки); розпливатися (про обриси)

5) завмирати; поступово затухати (згасати) (про звук)

6) зникати, стиратися (з пам'яті — from)

* * *

1) в'янути

2) вигорати, вицвітати, линяти, блякнути ( про фарби)

3) знебарвлювати ( що-небудь)

4) зливатися ( про відтінки); розпливатися ( про обриси)

5) завмирати, поступово затихати ( про звуки)

6) поступово зникати, згладжуватися

7) кiнo поступово розпливатися ( fade out); ставати більш чітким на екрані ( fade in)

1. n

1) крок

2) pl звук кроків

3) хода

4) коротка відстань; відстань в один крок

5) алюр

6) па (в танцях)

7) просування; поступальний рух; хід

8) підвищення по службі

9) військ., розм. чергове звання

10) вчинок; дія, захід; крок

11) східець, щабель, приступка; підніжка; поріг; підйом

12) pl драбина; тех. стрем'янка

13) вкладиш (підшипника)

14) ступінь (ракети)

15) хід (спіралі)

16) муз. ступінь; тон

17) інтервал

18) мор. степе, гніздо (щогли)

19) редан

2. v

1) крокувати, ступати

2) розм. іти (собі), виходити

3) розм. тікати, дезертирувати

4) проходити невелику відстань, робити кілька кроків

5) робити па (в танці)

6) рухатися легко і швидко

7) наступити

8) натискати

9) вимірювати кроками (тж step off, step out)

10) досягати (одержувати) щось відразу

11) робити східці

12) іти пішки

13) мор. ставити щоглу в степе

14) ел. трансформувати (струм)

* * *

1) крок

2) хода

3) просування, хід; поступальний рух

4)

1) крокувати, ступати

2) іти ( геть), піти ( step along); тікати, дезертирувати

3) проходити невелику відстань, робити декілька кроків

4) робити па; танцювати

5) рухатися легко е швидко

6) (on) наступати (нaпp., на ногу); натискати

7) виміряти, відміряти кроками (step off, step out)

8) ( into) досягати ( чого-небудь), одержувати ( що-небудь) відразу, одним махом

9) робити сходинки

10) мop. ставити, встановлювати ( щоглу)

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

(варий, варый) іти, піти ВН, П-У, Г-СК; інтервокальна форма дієсл. бар- СБ; хойған ший энди варып тапмаз орнуна покладе якусь річ, а потім піде й не знаходить її на своєму місці СБ; варыйсын она бир шийе підеш до нього по щось СГ; варыйсын Ашых Ғарибе? чи підеш заміж за Ашиха Гаріба? Г; варып т'ель- сходити, з'їздити НК; вар да т'ель онда сходи, збігай туди Г; вардылар-урдулар дійшли до певного місця СЛ; фархына вар- здогадатися К; пор. бар-.